ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУБ'ЄКТИВНОГО СКЛАДУ ЕКОЛОГІЧНОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню та визначенню суб’єктного складу екологічного конституціоналізму. Доведено, що екологічний конституціоналізм фактично є новим типом загального конституціоналізму, він тісно пов’язаний із феноменологією «екологічної держави», а на основі номенологічної ідентифікації його телеологічною домінантою є верховенство права у сфері охорони довкілля. .
Стверджується, що становлення екологічного конституціоналізму як нового типу загального конституціоналізму зумовлює формування та розвиток елементного складу спеціалізованих правовідносин, у тому числі й суб’єктного складу цієї феноменології.
Стверджується, що теоретичні аспекти як екологічної держави, так і екологічного конституціоналізму знаходяться на стадії доктринального розвитку та відповідного супроводу. Тому структурний склад та ідентифікаційні ознаки останнього, як нової феноменології конституційного права (суб’єктний склад, зміст, форми прояву та реалізації тощо), перебувають лише у стані становлення та розвитку. Саме з цієї причини питання їх ідентифікації є настільки суперечливим і складним, що можна сказати, що досягнуто лише нинішній етап доктринального розуміння, усвідомлення, розуміння та визнання. І це незважаючи на те, що міжнародні та локальні (національні) правові системи, а також відповідна хронологічна ретроспектива вже виявили необхідне конституційне, законодавче та нормативно-правове оформлення та регулювання для екологічних правовідносин.
Зазначено, що міжнародне співтовариство держав займається регламентацією та регулюванням найважливіших сфер і питань міжнародного співробітництва та правового регулювання між державами, запозичуючи їх на національному рівні як нові об’єкти міжнар. У результаті міжнародне співтовариство держав в особі своїх органів робить прогнозний та суб’єктивний висновок на основі систематичного аналізу дій уряду у сфері охорони та збереження навколишнього середовища, а також дій міжнародних інституцій у спеціалізованій сфері: ) про виникнення, становлення та подальший розвиток феноменології екологічного конституціоналізму; б) на формування його суб’єкт-об’єктного складу; в) на утворення
його інституційна структура; г) про основні напрями формування цього феноменологічного явища; г) про перспективи його розвитку та вдосконалення.
Зроблено висновок, що в широкому (понятійно-суб’єктивному) розумінні суб’єктний склад екологічного конституціоналізму можна визначити як подібний до суб’єктного складу загального конституціоналізму, як його специфічну складову; у вузькому (ідентифікаційному та дефінітивному) значенні може включати міжнародні організації, держави, їх органи державної влади (включаючи судові органи), що займаються охороною та збереженням навколишнього середовища, а також фізичних та юридичних осіб, які реалізують, охороняють або захищають свої екологічні права.