РАТИФІКАЦІЯ РИМСЬКОГО СТАТУТУ В ЧАСИ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ТА ПРАВОВОГО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ: МІСІЯ (НЕ)МОЖЛИВА Article Sidebar
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
У статті розглядаються правові та політичні наративи щодо приєднання України до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Україна підписала його у 2000 році, але не ратифікувала досі (квітень 2023 року) через політичну напруженість та правові (законодавчі) розбіжності. Спектр застосованих методів у цьому дослідженні є широким. Основними методами дослідження, використаними в цій статті для виокремлення суттєвих перешкод щодо повноцінної участі України в діяльності Міжнародного кримінального суду, є описовий та якісно-порівняльний.
У статті автор окреслює важливість для кожної демократичної країни (яка гарантує права людини, верховенство права та справедливість) бути державою-учасницею Міжнародного кримінального суду, аналізує сильні та слабкі сторони, виклики та загрози, пов'язані з його ратифікацією. Ратифікація має відродити конституційні цінності (демократію, верховенство права) та людську гідність в Україні. Є підстави для висновку, що ініціатива створення окремого міжнародного трибуналу має відображати застосування принципу верховенства права де-факто і де-юре. Справедливість має восторжествувати, і йдеться не лише про сприйнятливі гасла українських лідерів, звернені до наших партнерів, але й про масові та ефективні юридичні, законодавчі та дипломатичні дії. Йдеться про щоденну рутинну роботу з розслідування воєнних злочинів для виявлення тих, хто ймовірно скоїв масові злочини (тобто геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії) в Україні з 2014 року, особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, і всі винні у міжнародних злочинах, скоєних в Україні, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Abtahi, H., & Webb, P. (2008). The Genocide Convention: The Travaux Préparatoires (2 vols).
Leiden. doi: https://doi.org/10.1163/ej.9789004164185.i-2236.
Akande, D. & Tzanakopoulos, A. (2018). Treaty Law and ICC Jurisdiction over the Crime of Aggression. European Journal of International Law, 29(3), 939–959. https://doi.org/10.1093/ejil/chy059
Constitutional Issues raised by Ratification of the Rome Statute of the International Criminal
Court. (2000). Venice Commission, CDL(2000)104-e.
Gnatovsky, M. (2016). Ukraine and the International Criminal Court: a Constitutional Matter. Vox Ukraine.
Hultai, M. (2021). Problems of implementation of the Rome Statute of the International Criminal Court into national legislation through the prism of the experience of foreign states and Ukraine. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 5, 137–139.
Korotky, Т. & Nedilko, B. (2020). Ukraine and the International Criminal Court: twenty complex questions and simple answers. Law Newspaper, 16(722).
Lønne Ring, K. (2023). The Evolution of the Procedure for Reviewing Victim Applications at the International Criminal Court, Journal of International Criminal Justice, 21(1), 29–54, https://doi.org/10.1093/jicj/mqac059.
M. Klamberg (ed.). (2017). Commentary on the Law of the International Criminal Court Brussels: Torkel Opsahl Academic EPublisher.
Marchuk, I. (2022). Domestic Accountability Efforts in Response to the Russia–Ukraine War: An Appraisal of the First War Crimes Trials in Ukraine. Journal of International Criminal Justice, 20(4), 787–803. https://doi.org/10.1093/jicj/mqac051
Mégret, F. (2018). International Criminal Justice as a Peace Project. European Journal of International Law, 29(3), 835–858. https://doi.org/10.1093/ejil/chy057
On Conformity of the Constitution of Ukraine to the Rome Statute of the International Criminal Court (the ‘Rome Statute’ case). (2001). Opinion of the Constitutional Court of Ukraine 3-v/2001.
Pankevych, I. & Sofinska, I. (2019). The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution. Juridical Tribune – Tribuna Juridica Journal, 9, 77–92.
Bucharest University of Economic Studies.
Pinzauti, G. & Pizzuti, A. (2022). Prosecuting Aggression against Ukraine as an ‘Other Inhumane Act’ before the ICC. Journal of International Criminal Justice, 20(5), November 2022: 1061–1083. https://doi.org/10.1093/jicj/mqac058
Ruys, T. (2018). Criminalizing Aggression: How the Future of the Law on the Use of Force Rests in the Hands of the ICC. European Journal of International Law, 29(3), 887–917. https://doi.org/10.1093/ejil/chy053.
Schabas, W. (2012). Unimaginable Atrocities – Justice, Politics, and Rights at the War Crimes Tribunals. Oxford University Press.
Selivon, M. (2003). Problems of the constitutionality of the Rome Statute of the International Criminal Court. Ukrainian Review of International Law, 4, 20–25.
Skomorokha, V. (2003). Rome Statute of the International Criminal Court: issues of constitutionality. Ukrainian Review of International Law. 4, 26–35.
Triffterer, O. (2008). Commentary on the Rome Statute of the International Criminal Court: observers’ notes article by article. Beck, Hart, Nomos.
Tsiukalo, V. (2014). Regarding Ukraine’s participation in the Rome Statute of the International Criminal Court. National Institute for Strategic Studies. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/1471/#_ftn1
van Schaack, B. (1997). The Crime of Political Genocide: Repairing the Genocide Convention’s
Blind Spot. The Yale Law Journal, 7(106), 2259-2291. https://doi.org/10.2307/797169
Weitz, E. (2015). A Century of Genocide: Utopias of Race and Nation. Princeton: Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400866229.
Zadorozhny, O. (2015). Amendments to the Constitution of Ukraine. Recognition of the jurisdiction of the International Criminal Court and other international judicial bodies. Espresso.
Zakirova, S. (2021). The Rome Statute for Ukraine: ratification cannot be postponed. Public opinion on lawmaking, 1(206), 4–13.