Динаміка незалежності суддів у винесенні вироків за корупцію: між суддівським розсудом і принципом правової визначеності

Article Sidebar

PDF (Англійська)
Опубліковано: 23.04.2025
DOI: https://doi.org/10.54477/LH.25192353.2025.1.pp.63-72
Ключові слова:
незалежність судової влади, корупційні злочини, рекомендації щодо призначення покарання, фінансові втрати держави, хабарництво

Main Article Content

Moh Syaiful Adhim
brawijaya university
Abdul Madjid
Brawijaya University
Fachrizal Afandi
Brawijaya University

Анотація

Корупція залишається основною проблемою в Індонезії, особливо щодо розбіжностей у вироках у справах про корупцію відповідно до статей 2 і 3 Закону про корупцію. Щоб вирішити цю проблему, Верховний суд видав Постанову № 1 від 2020 року (PERMA 1/2020) як керівництво щодо покарання корупційних злочинців. Це дослідження спрямоване на аналіз правових наслідків PERMA 1/2020 та його впливу на незалежність судів у справах про корупцію. Використовуючи нормативний юридичний метод, дослідження розглядає правові принципи, нормативні акти та приклади. Висновки вказують на те, що хоча PERMA 1/2020 містить структуровані вказівки щодо призначення покарань, розбіжності все ще виникають через дискрецію суддів. Аналіз справи Рішення № 16/Pid.Sus-TPK/2023/PN.Smg показує, що покарання відповідає принципам позбавлення волі, але відхиляється від передбачених фінансових санкцій. У цьому дослідженні зроблено висновок, що хоча PERMA 1/2020 підвищує правову визначеність, його застосування залишається предметом судового тлумачення, що викликає сумніви щодо його послідовності у вироках за корупцію.

Article Details

Номер

Том 24 № 1 (2025): ПРАВОВІ ГОРИЗОНТИ

Розділ

Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Динаміка незалежності суддів у винесенні вироків за корупцію: між суддівським розсудом і принципом правової визначеності. (2025). LEGAL HORIZONS, 24(1), 63-72. https://doi.org/10.54477/LH.25192353.2025.1.pp.63-72

Посилання

Ali, M., Muliyono, A., & Nurhidayat, S. (2023). The Application of a Human Rights Approach toward Crimes of Corruption: Analyzing Anti-Corruption Regulations and Judicial Decisions. Laws, 12(4), 68. https://doi.org/10.3390/laws12040068

Butt, S., Crockett, A., & Lindsey, T. (2024). Corruption and Illegality in Asian Investment Disputes: Indonesia. In Corruption and Illegality in Asian Investment Arbitration (pp. 259–284). Springer Nature Singapore Singapore.

Damian, E., & Hornick, R. N. (1972). Indonesia’s Formal Legal System: An Introduction. The American Journal of Comparative Law, 20(3), 492–530. https://doi.org/10.2307/839317

Hadi, S., & Michael, T. (2022). Hans Kelsen’s Thoughts about the Law and Its Relevance to Current Legal Developments. Technium Social Sciences Journal, 38, 220.

Hidayat, T., Luthviati, R. D., & Jenvitchuwong, S. (2022). Disharmonization of Supreme Court Regulations in Material Judicial Rights. Journal of Human Rights, Culture and Legal System, 2(3), 149–166. https://doi.org/10.53955/jhcls.v2i3.34

Husma, N. M., A.Rani, F., & Hasyim, S. (2018). Kewenangan Pengaturan Mahkamah Agung (Kajian Yuridis Terhadap Peraturan Mahkamah Agung Nomor 4 Tahun 2016 Tentang Larangan Peninjauan Kembali Putusan Praperadilan). Syiah Kuala Law Journal, 1(1), 1–16. https://doi.org/10.24815/sklj.v1i1.12233

Irwansyah, I. (2020). Penelitian Hukum: Pilihan Metode & Praktik Penulisan Artikel. Yogyakarta: Mirra Buana Media, 8.

Katz, J. S., & Katz, R. S. (1975). The New Indonesian Marriage Law: A Mirror of Indonesia’s Political, Cultural, and Legal Systems. American Journal of Comparative Law, 23, 653.

Manihuruk, T. N. S., Daeng, Y., & Johar, O. A. (2022). Penerapan Peraturan Mahkamah Agung Nomor 1 Tahun 2020 Tentang Pedoman Pemidanaan Pasal 2 Dan Pasal 3 Undang-Undang Pemberantasan Tindak Pidana Korupsi Di Pengadilan Negeri Pekanbaru. Jurnal Ilmiah Penegakan Hukum, 9(2), 162–169. https://doi.org/10.31289/jiph.v9i2.7568

Marzuki, M. (2011). Penelitian Hukum. Prenada Media.

Saraswati, R. (2020). Gender Bias in Indonesian Courts: Is Perma No. 3 of 2017 the Solution for Gender-Based Violence Cases? Laws, 10(1), 2. https://doi.org/10.3390/laws10010002

Sasmita, R. P. R., Suseno, S., & Jaya, P. Y. (2023). The concept of reasons for eliminating corporate crime in criminal law in Indonesia. Heliyon, 9(11). https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e21602

Siwu, S. C. (2021). Ratio Legis Rights Material Test Of The Supreme Court In Perma Number 1 Of 2011. Awang Long Law Review, 4(1), 99–102.

Suhariyanto, B. (2018). Kedudukan Peraturan Mahkamah Agung Nomor 13 Tahun 2016 Dalam Mengatasi Kendala Penanggulangan Tindak Pidana Korporasi (The Role Of Regulation Of The Supreme Court Number 13 Year 2016 In Overcoming Obstacles Of Corporate Criminal Infringement). Negara Hukum: Membangun Hukum Untuk Keadilan Dan Kesejahteraan, 9(1), 101–120.

Voigt, S., & Gutmann, J. (2015). On the wrong side of the law – Causes and consequences of a corrupt judiciary. International Review of Law and Economics, 43, 156–166. https://doi.org/10.1016/j.irle.2014.04.005

Yunan, Z. Y., Freyens, B., Vidyattama, Y., & Mohanty, I. (2023). Spread of corruption in Indonesia after decentralisation: A spatiotemporal analysis. Oxford Development Studies, 51(2), 198–215. https://doi.org/10.1080/13600818.2022.2162493

Zuhdi, A., Ablamskyi, S., & Anggara, A. (2025). Constitutional Injury Dynamics in Judicial Review of Presidential Threshold Decisions. Kosmik Hukum, 25(1). https://jurnalnasional.ump.ac.id/index.php/KOSMIK/article/view/24476