Ефективність політики перерозподілу землі в програмі аграрної реформи: аналіз впровадження та вирішення перешкод у реєстрації землі земельної реформи
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
Президентський розпорядження № 62 від 2023 року про прискорення впровадження аграрної реформи спрямоване на прискорення перерозподілу землі з метою досягнення соціальної справедливості та справедливого розподілу земельної власності в Індонезії. Однак реалізація цієї політики все ще стикається з різними перешкодами, особливо в інвентаризації та реєстрації землі, які викликані адміністративними чинниками, збігом форм власності та відсутністю прозорості в земельній системі. Це дослідження має на меті оцінити ефективність цієї політики на основі теорії правової ефективності Соерджоно Соеканто, яка включає чинники юридичної суті, механізм впровадження, допоміжні засоби, громадську обізнаність та правову культуру. Використаний метод дослідження – нормативний підхід із соціально-правовим аналізом, який вивчає діючі нормативні акти та їх впровадження на місцях. Результати показують, що хоча ця політика має чітку законодавчу основу, її ефективність все ще не є оптимальною через відсутність координації між відомствами, низьку правову грамотність громади щодо аграрних питань та бюрократичні обмеження в управлінні землею. Тому необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, оцифрувати систему реєстрації землі, посилити координацію між центральною та регіональною владою та підвищити правову обізнаність бенефіціарів перерозподілу землі. Є надія, що завдяки цим крокам аграрна реформа буде більш ефективною та матиме реальний вплив на суспільство.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Aliber, M., Mabhera, S., & Chikwanha, T. (2018). Agrarian Reform and Rural Development. Alice: University of Fort Hare, 1–88. https://www.academia.edu/download/78601068/Commissioned_Report_on_Agrarian_Reform_UFH.pdf
Anastasia, S., Nurohman, R., Zaidan, D. T. N., & Mubarok, A. (2024). Implikasi Hukum Agraria terhadap Konflik Pertanahan Indonesia. Arus Jurnal Sosial dan Humaniora, 4(2), Article 2. https://doi.org/10.57250/ajsh.v4i2.485
Angelina, N. O., & Habeahan, B. (2024). Tinjauan Yuridis Pelaksanaan Pendaftaran Tanah Secara Sporadik Pada Tanah Yang Belum Bersetifikat di Kantor Pertanahan Kota Medan (Studi di Badan Pertanahan Nasional Kota Medan). Jurnal Prisma Hukum, 8(11), Article 11. https://oaj.jurnalhst.com/index.php/jph/article/view/6090
Aulia, D. P., Ramdani, N. F., Alfiyah, Y., & Harahap, C. B. (2025). Konflik Masyarakat Adat pada Pembangunan Ibu Kota Negara dalam Perspektif Sosiologi Hukum. Gunung Djati Conference Series, 50, 1–12. https://conferences.uinsgd.ac.id/index.php/gdcs/article/view/2645
DA, A. T. (2023). Terbit Perpres Percepatan Pelaksanaan Reforma Agraria, Begini Materinya. hukumonline.com. https://www.hukumonline.com/berita/a/terbit-perpres-percepatan-pelaksanaan-reforma-agraria--begini-materinya-lt652349474f38b/
Dharsana, I. M. P., Palguna, I. D. G., & Kresnadjaja, I. (2022). Agrarian Reform Responding to the Challenges of the Times. Journal Equity of Law and Governance, 2(2), 86–93. https://doi.org/10.55637/elg.2.2.5879.86-93
Din, H. A. M., Hassan, N. A., Noor, M. M., & Anas, N. (2020). Role of structural factor in FELDA developmental model. Journal of Critical Reviews, 7(8), 923–926. https://www.researchgate.net/profile/Norazmi-Anas/publication/342436202_ROLE_OF_STRUCTURAL_FACTOR_IN_FELDA_DEVELOPMENTAL_MODEL/links/5ef41f9192851c35353fbd00/ROLE-OF-STRUCTURAL-FACTOR-IN-FELDA-DEVELOPMENTAL-MODEL.pdf
Elfirawati, E. (2016). Implementasi Kebijakan Redistribusi Tanah Obyek Landreform Di Desa Lalombi [Journal:eArticle, Universitas Tadulako]. In Katalogis (Vol. 4, Issue 1, p. 158048). https://www.neliti.com/id/publications/158048/
Gafuraningtyas, D., Setiatin, N., & Anggrivianto, T. (2024). Dampak Redistribusi Tanah Terhadap Penghidupan Masyarakat di Kawasan Fora 2 (Ternate) Maluku Utara. Majalah Geografi Indonesia, 38(1), Article 1. https://doi.org/10.22146/mgi.84620
Hidayanti, S., Koswara, I., & Gunawan, Y. (2021). The Land Legal System in Indonesia and Land Rights According to the Basic Agrarian Law (UUPA). LEGAL BRIEF, 11(1), Article 1. https://www.legal.isha.or.id/index.php/legal/article/view/135
Huda, C. M., Karjoko, L., & Isharyanto, I. (2024). Position of “Land Information Letter” as Evidence of Land Ownership Rights in Land Registration Regulations. Greenation International Journal of Law and Social Sciences, 2(4), 325–332. https://doi.org/10.38035/gijlss.v2i4.322
Indonesia, Pemerintah Pusat. (2023). Peraturan Presiden (Perpres) Nomor 62 Tahun 2023 tentang Percepatan Pelaksanaan Reforma Agraria. http://peraturan.bpk.go.id/Details/265755/perpres-no-62-tahun-2023
Johnny Ibrahim. (2012). Teori dan Metode Penelitian Hukum Normatif. Bayu Media Publishing.
Jundi, A. M., Fuad, F., Sadino, & Mahasari, J. (2024). Land Redistribution After the Issuance of Presidential Regulation Number 62 of 2023 on Acceleration of Agrarian Reform Implementation. Journal of Law, Politic and Humanities, 5(2), 730–744. https://doi.org/10.38035/jlph.v5i2.1138
Khair, V. M., & Assyahri, W. (2024). Optimalisasi Administrasi Pertanahan di Indonesia: Tantangan dan Strategi Menuju Kepastian Hukum. Journal of Public Administration and Management Studies, 2(2), Article 2. https://journal.umnyarsi.ac.id/index.php/JPAMS/article/view/114
Lumbanraja, A. D. (2023). Prospects Of Indonesian Agrarian Law System Reform To Provide The Welfares. Jurnal Hukum Progresif, 11(2), 133–144. https://doi.org/10.14710/jhp.11.2.133-144
Luvianti, T., & Rasji, R. (2023). Perlindungan Hukum Bagi Pemilik Tanah yang Tumpang Tindih (Overlapping) Kepemilikan (Studi Putusan Mahkamah Agung Nomor 221 PK/PDT/2014). UNES Law Review, 6(2), Article 2. https://doi.org/10.31933/unesrev.v6i2.1336
M. Ali Ghufron. (2010). Reforma Agraria: Teori dan Praktik. Universitas Brawijaya Press.
Martalina, R., & A.p, A. O. V. P. S. (2024). Accelerating The Implementation Of Agrarian Reform In Indonesia Based On The Theory Of Dignified Justice. Constitutional Law Society, 3(1), Article 1. https://doi.org/10.36448/cls.v3i1.71
Meidodga, I., Syahrin, A., Putra, R. T., Warfandu, F., & Bimasena, A. N. (2023). Pemanfaatan Data Geospasial dalam Mewujudkan Sistem Informasi Pertanahan Multiguna Bagi Multipihak. Widya Bhumi, 3(1), Article 1. https://doi.org/10.31292/wb.v3i1.51
Mubyarto, & Soekartawi. (2003). Pembangunan Ekonomi dan Kemiskinan. Universitas Kristen Satya Wacana.
Nurahmani, A., & Rismansyah, M. R. (2020). Analisis Pengaturan Kebijakan Pendaftaran Tanah Sistematis Lengkap sebagai Upaya Percepatan Reforma Agraria. Padjadjaran Law Review, 8(1), 1–19. https://www.neliti.com/publications/345666/
Pinuji, S., Wahyuni, Noureka Jayanti, & Mitra Wulandari. (2021). Informasi Geospasial dan Pembangunan Pertanahan Berkelanjutan dalam Mewujudkan Good Land Governance (Cetakan pertama). Puslitbang ATR/BPN Press. https://www.academia.edu/78497577/Informasi_Geospasial_dan_Pembangunan_Pertanahan_Berkelanjutan_dalam_Mewujudkan_Good_Land_Governance
Prawita, M., Istislam, I., & Laila, F. (2021). Urgensi Keberadaan Pengaturan Larangan Kepemilikan Tanah Secara Absentee dalam Reforma Agraria. Jurnal Ilmiah Pendidikan Pancasila dan Kewarganegaraan, 6(2), Article 2. https://doi.org/10.17977/um019v6i2p545-553
Salim, M. N., Utami, W., Wulan, D. R., Pinuji, S., Mujiati, M., Wulansari, H., & Dwijananti, B. M. (2021). Menyoal Praktik Kebijakan Reforma Agraria di Kawasan Hutan. BHUMI: Jurnal Agraria Dan Pertanahan, 7(2), Article 2. https://doi.org/10.31292/bhumi.v7i2.476
Siahaan, K. B. (2013). Konsep Reforma Agraria di Indonesia: Sejarah dan Arah Kebijakan. Rajawali Press.
Sianipar, R., Marta, A., & Wahyudi, H. (2025). Implementasi Kebijakan Redistribusi Tanah Di Kabupaten Indragiri Hulu. Jurnal Pendidikan Indonesia, 6(1), 91–100. https://doi.org/10.59141/japendi.v6i1.7119
Sinaga, R., Rajagukguk, A., Sitanggang, H., & Manullang, R. (2024). Kemajuan dan Kontrovensi Kebijakan Agraria Raffles. AR-RUMMAN: Journal of Education and Learning Evaluation, 1(2), Article 2. https://doi.org/10.57235/arrumman.v1i2.4170
Soekanto, S. (1985). Beberapa Aspek Sosial Yuridis Masyarakat. Alumni.
Soerjono Soekanto. (2007a). Faktor-Faktor yang Mempengaruhi Penegakan Hukum. PT Raja Grafindo Persada.
Soerjono Soekanto. (2007b). Penelitian Hukum Normatif Suatu Tinjauan Singkat. Raja Grafindo Persada.
Sukirno, Sadono. (2015). Ekonomi Mikro, Edisi Revisi. PT. RajaGrafindo Persada, Jakarta, 2015. Raja Grafindo Persada.
Sumardjono, M. S. (2006). Kebijakan Pertanahan: Antara Regulasi Dan Implementasi. PT Kompas Media Nusantara.
Tamanaha, B. Z. (1997). Realistic Socio-legal Theory: Pragmatism and a Social Theory of Law. Oxford: Clarendon Press.
Tanri, A., Turisno, B. E., & Prabandari, A. P. (2020). Kepastian Hukum Hak Atas Tanah Melalui Pendaftaran Tanah Sistematis Lengkap. Notarius, 13(2), 777–787. https://doi.org/10.14710/nts.v13i2.31166
unairnews. (2024, November 22). Analisis Kritis Terkait Reforma Agraria Indonesia. Universitas Airlangga Official Website. https://unair.ac.id/analisis-kritis-terkait-reforma-agraria-indonesia/
Widowati, A. R., & Kamil, A. I. (2025). The Legal Study of Land Redistribution Policy as Land Reform Object: State Administrative Law Perspective : Kajian Yuridis atas Kebijakan Redistribusi Tanah Objek Landreform: Perspektif Hukum Administrasi Negara. Mendapo: Journal of Administrative Law, 6(1), Article 1. https://doi.org/10.22437/mendapo.v6i1.38322
Zein, S. (2019). Reformasi Agraria Dari Dulu Hingga Sekarang di Indonesia. Jurnal Ilmiah Hukum Dirgantara, 9(2), Article 2. https://doi.org/10.35968/jh.v9i2.357
Zuhdi, A., Ablamskyi, S., & Anggara, A. (2025). Judicial Review of Presidential Threshold Decisions: The Dynamics of Constitutional Injury. Kosmik Hukum, 25(1), 48. https://doi.org/10.30595/kosmikhukum.v25i1.24476