Перевищення судових повноважень та зростання позитивного законодавця: конституційний аналіз конституційного суду Індонезії
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
Зміна ролі Конституційного Суду від негативного до позитивного законодавця – це не просто розширення повноважень; вона також демонструє симптоми судового перевищення, що може загрожувати принципу розподілу влади. Конституційний Суд Індонезії спочатку був розроблений для функціонування як негативний законодавець, з повноваженнями перевіряти конституційність законів без створення нових правових норм. Однак на практиці кілька рішень Конституційного Суду змістилися в бік позитивної ролі законодавця, де Суд займається формулюванням норм як формою судового активізму. Ця стаття має на меті проаналізувати межі таких повноважень, розглянувши три знакові рішення: Рішення № 102/PUU-VII/2009, 90/PUU-XXI/2023 та 62/PUU-XXII/2024. Аналіз показує, що роль позитивного законодавця може бути виправдана в екстрених ситуаціях, особливо коли правовий вакуум загрожує порушенням конституційних прав. Тим не менш, втручання Конституційного Суду має бути обмеженим, пропорційним та вільним від конфлікту інтересів. У цьому дослідженні запропоновано шість суттєвих критеріїв як нормативні межі, щоб забезпечити, щоб судова діяльність Суду залишалася в межах конституційних рамок та зміцнювала систему стримувань і противаг. Ці висновки спрямовані на зміцнення інституційної структури конституційного правосуддя в Індонезії.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Achmad Hariri. (2025). Implications Of The Abolition Of The Presidential Threshold For The Realization Of Substantial Democracy. Lambung Mangkurat Law Journal, 10(1), 1–23. https://doi.org/10.32801/lamlaj.v10i1.197
Adena Fitri Puspita Sari, P. S. R. (2022). Mahkamah Konstitusi Sebagai Negative Legislator dan Positive legislator. Souvereignty : Jurnal Demokrasi Dan Ketahanan Nasional, volume 1(1), 681–691.
https://doi.org/https://doi.org/10.13057/souvereignty.v1i4.112
Agustine, O. V., Harijanti, S. D., Perwira, I. & Wulandari, W. (2023). Constitutional review of criminal norms: Does Indonesia need judicial activism? International Journal of Human Rights. https://doi.org/10.1080/13642987.2023.2185608
AL-Dulaimi, A. O. M. (2018). From Negative to Positive Legislator? Response to Unconstitutional Legislative Omission As a Case Study in the Changing Roles of Constitutional Courts [Griffith University]. https://doi.org/https://doi.org/10.25904/1912/3526
Allan R. Brewer-Carías. (2010). Constitutional Courts as Positive Legislators in Comparative Law. XVIII International Congress of Comparative Law, International Academy of Comparative Law, 13–14. https://allanbrewercarias.net/Content/449725d9-f1cb-474b-8ab2-41efb849fea2/Content/I, 1, 1007, Brewer-Carias. GENERAL REPORT. CONSTITUTIONAL COURTS AS POSITIVE LEGISLATORS. IV.B.2. XVIII IACL Cong.Final.%28June 21, 2010%29.pdf
Allan R. Brewer-Carías. (2017). Constitutional Courts’ Interference with The Legislator on Existing Legislation. In Constitutional Courts as Positive Legislators (p. 73). Cambridge University Press. https://doi.org/https://doi.org/10.1017/CBO9780511994760.005
Andiraharja, D. G. (2021). Judicial Review oleh Mahkamah Konstitusi sebagai Fungsi Ajudikasi Konstitusional di Indonesia. Khazanah Hukum, 3(2), 70–79. https://doi.org/10.15575/kh.v3i2.9012
Aritonang, D. M. (2013). Peranan dan Problematika Mahkamah Konstitusi (MK) dalam Menjalankan Fungsi dan Kewenangannya T. Jurnal Ilmu Administrasi.
Asmal, K. (1991). Constitutional courts — a comparative survey. The Comparative and International Law Journal of Southern Africa, Vol. 24, N, 315–340. https://www.jstor.org/stable/23248768
Azhar, F, M. (2024). Dampak Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor 90/PUU-XXI/2023 terkait Batas Usia Pencalonan Presiden dan Wakil Presiden dalam Perspektif Keadilan Negara Hukum. Jurnal Batavia, 1(5), 245–246.
Brewer-Carías, A. R. (2011). CONSTITUTIONAL COURTS AS POSITIVE LEGISLATORS IN COMPARATIVE LAW. In Constitutional Courts as Positive Legislators (pp. 5–12). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511994760.002
Canello, Jj. (2014). The Brazilian Supreme Court and Subnational Legislative Decision-Making Process: An Exploratory Analysis. SSRN Electronic Journal, 1–25. https://doi.org/10.2139/ssrn.2470682
Dani Setidayanti. (2025). Analisis Dampak Sistem Presidential Threshold Terhadap Hak-Hak Partai Politik dalam Pemilihan Umum Presiden Indonesia Tahun 2024 [UIN Sunan Kalijaga Yogyakarta]. http://digilib.uin-suka.ac.id/id/eprint/70434
Darmadi, N. S. (2020). KEDUDUKAN DAN WEWENANG MAHKAMAH KONSTITUSI DALAM SISTEM HUKUM KETATANEGARAAN INDONESIA. Jurnal Hukum, 28(2), 1088. https://doi.org/10.26532/jh.v28i2.9783
Efendi, M. A. F., Muhtadi, M. & Saleh, A. (2023). Positive Legislature Decisions by the Constitutional Court. Jurnal Konstitusi, 20(4), 622–639. https://doi.org/10.31078/jk2044
Faiz, P. M. (2009). Konstitusi dan Aktivisme Yudisial. Kolom Opini Jurnal Nasional, 5. https://panmohamadfaiz.com/2009/08/25/konstitusi-dan-aktivisme-yudisial/#more-715
FH-Universitas Brawijaya, P. K. K. (2016). Implikasi Putusan MK No. 102/PUU-VII/2009 Terhadap Pelaksanaan Pemilihan Kepala Daerah (Studi di Kabupaten Malang dan Kota Pasuruan). Jurnal Konstitusi, 8(1), 248–146. https://doi.org/10.31078/jk816
Furqon, A. A., Pardomuan, J. D., Joseph, M. G. & Joesoef, I. E. (2024). PUTUSAN MAHKAMAH KONSTITUSI NO. 90/PUU-XXI/2023 DALAM PERSPEKTIF FILSAFAT HUKUM H.L.A Hart dan Ronald Dworkin. IBLAM LAW REVIEW. https://doi.org/10.52249/ilr.v4i1.296
Hazama, Y. (2023). From activism to resilience: the Turkish constitutional court in comparative perspective. Turkish Studies. https://doi.org/10.1080/14683849.2023.2173069
Hutchinson, A. C. (2017). Legislation and the rule of law: An unnatural and uneasy relationship? Theory and Practice of Legislation, 5(2). https://doi.org/10.1080/20508840.2017.1394539
Irwansyah. (2021). Penelitian Hukum Pilihan Metode dan Praktik Penulisan Artikel. Mirra Buana Media.
Putusan Nomor 48/PUU-IX/2011, 94 (2011) (Mahkamah Konstitusi).
Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor 90/PUU-XXI/2023, 5 (2023) (Mahkamah Konstitusi).
Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor 62/PUU-XXII/2024, 1 (2024) (Mahkamah Konstitusi).
Maes, E. (2020). The Independence of the Belgian Constitutional Court. https://doi.org/10.1007/978-94-6265-359-7_2
Mahanani, A. E. E. (2020). Impresi Putusan Mahkamah Konstitusi Bersifat Positive Legislature Ditinjau dari Progresivitas Hukum dan Teori Pemisahan Kekuasaan. Asy-Syir’ah: Jurnal Ilmu Syari’ah Dan Hukum, 54(2), 421. https://doi.org/10.14421/ajish.2020.54.2.421-441
Mamudji, S. S. dan S. (2006). Penelitian Hukum Normatif Suatu Tinjauan Singkat. Rajawali Press.
Marlina, R. (2018). Pembagian Kekuasaan Dalam Penyelenggaraan Pemerintahan Di Indonesia. Jurnal Daulat Hukum. https://doi.org/10.30659/jdh.v1i1.2631
Martitah. (2012). Progresivitas Hakim Konstitusi dalam Membuat Putusan (Analisis Terhadap Keberadaan Putusan Mahkamah Konstitusi yang Bersifat Positive Legislator). Masalah-Masalah Hukum, 41(2), 317–118. https://doi.org/10.14710/mmh.41.2.2012.315-325
Martitah. (2016). Mahkamah Konstitusi dari Negative Legislature ke Positive Legislature? Konstitusi Press.
Maruste, R. (2007). The Role of the Constitutional Court in Democratic Society.
MD, M. (2009). Rambu Pembatas Dan Perluasan Kewenangan Mahkamah Konstitusi. Jurnal Hukum, Vol.4(No.16), 453–454. https://doi.org/https://doi.org/10.20885/iustum.vol16.iss4.art1
Muchamad Ali Safa’at. (2014). Kekuatan Mengikat dan Pelaksanaan Putusan MK. http://safaat.lecture.ub.ac.id/2014/03/kekuatan-mengikat-putusan-mk/
Ningrum, D. A. W., Al Khanif, A. K. & Antikowati, A. (2022). Format Ideal Tindak Lanjut Putusan Mahkamah Konstitusi untuk Mengefektifkan Asas Erga Omnes. Jurnal Konstitusi. https://doi.org/10.31078/jk1924
Peter Mahmud Marzuki. (2010). Penelitian Hukum. Kencana Prenada Media Group.
Peter Mahmud Marzuki. (2019). Penelitian Hukum Edisi Revisi. prenadamedia Group.
Prabowo, B. S. (2022). Menggagas Judicial Activism dalam Putusan Presidential Threshold di Mahkamah Konstitusi. Jurnal Konstitusi. https://doi.org/10.31078/jk1914
Rachman, I. N. (2016). Politik Hukum Pengaturan Right to Vote and Right to be Candidate dalam Undang-Undang Pasca Putusan Mahkamah Konstitusi. Jurnal Konstitusi, 10(2), 311. https://doi.org/10.31078/jk1026
Radian Salman, S. dan M. S. A. (2018). Judicial Activism or Self-Restraint: Some Insight Into The Indonesian Constitutional Court. Yuridikaridika, Vol. 33(No. 1), 146. https://doi.org/10.20473/ydk.v33i1.7279
Raga Nata, A. & Ramadhani Baskoro, M. R. (2023). Analisis Dampak Putusan Hakim Mahkamah Konstitusi Terhadap Putusan MK Nomor 90/PUU-XXI/2023. Sanskara Hukum Dan HAM, 2(02), 105–117. https://doi.org/10.58812/shh.v2i02.288
Rannie, M., Saraswati, R. & Wisnaeni, F. (2024). Does the Reform of the Parliamentary and Presidential Threshold Strengthen the Presidential System in Indonesia? Sriwijaya Law Review. https://doi.org/10.28946/slrev.Vol8.Iss1.3157.pp133-151
Rizky, M. F., Yuhermasyah, E. & Umur, A. (2024). Konflik Kepentingan Putusan MK Nomor 90/PUU-XXI/2023 Tentang Batas Usia Capres dan Cawapres Menurut UU Kekuasaan Kehakiman. MAQASIDI: Jurnal Syariah Dan Hukum, 4(1), 142–151. https://doi.org/10.47498/maqasidi.v4i1.3452
Rohmah, E. I. (2024). Dinamika Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor 90/PUU-XXI/2023 Tentang Persyaratan Usia Calon Presiden dan Wakil Presiden. PROGRESIF: Jurnal Hukum, 18(1), 100–129. https://doi.org/https://doi.org/10.33019/progresif.v18i1.4636
Simović, V. M. & Simović, M. N. (2020). Constitutional Court of Bosnia and Herzegovina as Positive Legislator. Годишњак Факултета Правних Наука - АПЕИРОН, 10(10), 64–77. https://doi.org/10.7251/GFP2010064S
Smekal, H., Benák, J. & Vyhnánek, L. (2023). Through selective activism towards greater resilience: the Czech Constitutional Court’s interventions into high politics in the age of populism. In Judicial Activism in an Age of Populism (pp. 92–113). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003371656-6
Subandri, R. (2024). Tinjauan Yuridis Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor90/PUU-XXI/2023 Tentang Persyaratan Batas Usia Pencalonan Presiden Dan Wakil Presiden. Jaksa: Jurnal Kajian Ilmu Hukum Dan Politik, 2(1), 138–141. https://doi.org/https://doi.org/10.51903/jaksa.v2i1.1512
Sukmawan, D. I. & Pratama, S. (2023). Critical Review of the Constitutional Court’s Decision on the Presidential Threshold. Jurnal Konstitusi, 20(4), 556–575. https://doi.org/10.31078/jk2041