Цей випуск журналу «ПРАВОВІ ГОРИЗОНТИ», том 25, випуск 2 (2025), об’єднує різноманітну та спонукаючу до роздумів колекцію статей, що відображають багатогранні виклики та трансформації, що відбуваються в сучасних правових системах як у національному, так і в транснаціональному контексті. Редакційна колегія з гордістю представляє дев’ять наукових робіт, які не лише досліджують актуальні правові питання, але й пропонують нові теоретичні основи та практичні рекомендації щодо реформування. Кожна стаття в цьому томі пропонує свіжий погляд на правові трансформації, що відбуваються в різних юрисдикціях, відображаючи динамічну взаємодію між правовою традицією та інноваціями.

Відкриття випуску: «Перевищення судових повноважень та становлення позитивного законодавця: конституційний аналіз конституційного суду Індонезії» Файся, Алі Сафа'ат та Сусмаянти представляють конституційний аналіз Конституційного суду Індонезії, висвітлюючи зростаючу напруженість між судовою владою та законодавчою прерогативою. Їхнє обговорення перевищення судових повноважень та становлення суду як «позитивного законодавця» є одночасно своєчасним та провокаційним, особливо з огляду на нещодавні конституційні події в регіоні.

У порівняльному розгляді, Катерина Мануілова та Юрій Норчук у своїй роботі «Правові засади цифровізації державного управління в Україні: виклики та перспективи» заглиблюються в правові принципи, що лежать в основі цифровізації державного управління в Україні, визначаючи як можливості, так і ризики. Їхня робота поєднує теорію та інституційну практику, пропонуючи цінні знання для політиків, які орієнтуються в цифровій трансформації.

У статті «Цивільно-правове регулювання електронних договорів: Сучасні виклики в маркетингу та цифровій економіці» Дмитро Загородній, Олена Надієнко та Олена Артеменко розглядають мінливий ландшафт цивільно-правового регулювання у сфері електронних договорів. Вони досліджують сучасні маркетингові виклики та цифрову економіку, пропонуючи нюансоване розуміння адаптації договірного права до нових комерційних реалій.

Сергій Мирославський робить внесок у роботу «Роль штучного інтелекту у стандартизації договорів та його вплив на оптимізацію бізнес-процесів», пропонуючи перспективний аналіз того, як інструменти штучного інтелекту можуть змінити структуру, переговори та виконання договорів у бізнес-сфері. Його аналіз сприяє зростаючому дискурсу про те, як правові інструменти можуть інтегруватися з новими технологіями для підвищення економічної ефективності та зменшення транзакційних ризиків.
Регуляторні проблеми нових технологій мобільності обговорюються у статті «Терміновість регулювання електричних велосипедів у законодавстві про дорожній рух та транспорт в епоху технологічного прогресу» Табані Ках'янінга Екванді, Нордаджасакті та Юліаті. У їхній статті пропонуються правові реформи для забезпечення безпечної та справедливої ​​інтеграції електричних велосипедів в існуючі транспортні системи.

У статті «Параметри суддів при вирішенні питання про розлучення на підставі невдалого розірвання шлюбу» Чінтії, Сулістіаріні та Хадісурьо розглядається правова підстава непоправного розірвання шлюбних стосунків, запропонована Нідерландами, як її інтерпретують індонезійські судді. У їхній роботі досліджується, як культурні та доктринальні елементи перетинаються в судових рішеннях, і додається порівняльний вимір до юриспруденції сімейного права.

У статті «Реформування механізмів етичного нагляду за суддями конституційного суду в Індонезії» Насіла, Негара та Дві Прасетйо аналізуються поточні недоліки в етичному нагляді та пропонуються системні реформи для посилення підзвітності судової влади. Їхній заклик до реформування механізмів нагляду підкреслює критичну потребу в доброчесності та підзвітності на найвищих рівнях судової влади.
Екологічне та кримінальне право перетинаються у статті Аліни Денісової та Ганни Собко «Кримінологічні та криміналістичні основи незаконної діяльності у рибальстві, полюванні чи інших водних видобувних галузях промисловості». У статті застосовується міждисциплінарний підхід до розуміння та боротьби з екологічними злочинами, висвітлюючи як законодавчі, так і правоохоронні проблеми.
Випуск завершується статтею Анни Петренко «Участь прокурора у кримінальній медіації: правове регулювання, проблеми та шляхи їх подолання». Зосереджуючись на Україні, автор оцінює нормативну основу та процесуальні реалії участі прокуратури у відновному правосудді, пропонуючи конкретні пропозиції щодо правового та інституційного вдосконалення.
Разом ці статті демонструють динамізм сучасної юридичної науки та спільну відданість юристів, науковців та практиків реагувати на складні суспільні трансформації з ретельністю, критичним розумінням та поглядом на справедливість. Ми дякуємо нашим авторам та рецензентам за їхню відданість і запрошуємо наших читачів глибоко долучитися до ідей, представлених у цьому випуску.
Редакційна колегія
ПРАВОВІ ГОРИЗОНТИ