Параметри суддів у вирішенні розірвання шлюбу на підставі сварки
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
Постійний конфлікт, який неможливо узгодити (onheelbare tweespalt) як підстава для розлучення в Індонезії, досі стикається з браком чітких правових параметрів. Непослідовні судові рішення та численні тлумачення Циркуляра Верховного Суду (SEMA) № 3 від 1981 року демонструють слабку нормативну базу, яка не забезпечує справедливості та правової визначеності. Це дослідження має на меті аналітично розробити правову концепцію onheelbare tweespalt як підстави для розлучення та сформулювати об'єктивні параметри для суддів для забезпечення матеріальної справедливості, правової визначеності та правової корисності. Метод дослідження використовує нормативний юридичний підхід, аналізуючи первинні, вторинні та третинні правові матеріали, а також тематичні дослідження двох рішень Верховного Суду (№ 1425/K/Pdt/2016 та № 1900/K/Pdt/2017). Результати дослідження показують необхідність посилення правових параметрів, які інтегрують принципи коригувального правосуддя, епікеї та правової визначеності, щоб запобігти розбіжностям у рішеннях та забезпечити справедливий правовий захист сторін. Новизна цього дослідження полягає в пропозиції ідеальних параметрів для суддів при оцінці onheelbare tweespalt, які можна послідовно застосовувати в індонезійській судовій практиці. Актуальність цього дослідження підкріплюється важливістю розробки обов'язкових судових керівних принципів, таких як Регламент Верховного Суду (PERMA), щоб замінити SEMA № 3 від 1981 року та сприяти справедливій правовій системі, що відповідає гуманітарним цінностям.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Al’anam, M. (2025). Moralitas Hukum Dalam Pemikiran Lon Fuller, HLA Hart, Dan Hans Kelsen. Law Jurnal, 5(2), Article 2. https://doi.org/10.46576/lj.v5i2.6015
Andang L. Binawan, A. (2022). Empat Problematik Filosofis Hukum Dalam Dinamika Hubungan Keadilan dan Kepastian. Jurnal Masalah Masalah Hukum, 51(3), Article 3. https://ejournal.undip.ac.id/index.php/mmh/article/view/41008
Anshori, A. G. (2018). Filsafat Hukum. Gadjah Mada University Press. https://books.google.co.id/books?hl=id&lr=&id=lHdlDwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA35&dq=putusan+hakim+harus+mempertimbangkan+keseimbangan+relasi,+bukan+sekadar+siapa+yang+menggugat+atau+siapa+yang+bersalah+terlebih+dahulu+(Huijbers&ots=6X3LZTtQdi&sig=sChMOmbC1OOYKYnQ7bx3x3narxE&redir_esc=y#v=onepage&q=seperti%20yang%20dilakukan%20Huijbers%20di%20atas%20menjadi%20yurisprudensi&f=false
Atmadja, I. D. G., & Budiartha, I. N. P. (2018). Teori-Teori Hukum. Setara Press. https://repository.warmadewa.ac.id/id/eprint/441/
Efendi, J., Ibrahim, J., & Rijadi, P. (2016). Metode Penelitian Hukum: Normatif dan Empiris. http://eprints.ubhara.ac.id/1490/
Efendi, J., & Rijadi, P. (2022). Metode Penelitian Hukum Normatif dan Empiris: Edisi Kedua (Cet. 5). Prenada Media. https://books.google.co.id/books?id=j1W6EAAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=id&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false
European Union. (2025, June 1). Divorce and legal separation [European e-Justice Portal]. https://e-justice.europa.eu/topics/family-matters-inheritance/divorce-and-legal-separation/de_en
Fazri, A. M. (2025). Pemidanaan Perkawinan Kedua Secara Bawah Tangan Perspektif Teori Maslahah dan Kepastian Hukum (Studi Putusan MA. No. 937 K/Pid/2013, 1513 K/Pid/2015, 376 K/Pid/2015 dan 75 K/Pid/2016). [masterThesis, Fakultas Syariah dan Hukum UIN Syarif Hidayatullah Jakarta]. https://repository.uinjkt.ac.id/dspace/handle/123456789/85416
Hanifah, M. (2019). Perkawinan Beda Agama Ditinjau dari Undang-undang Nomor 1 Tahun 1974 Tentang Perkawinan. Soumatera Law Review, 2(2), 297–308. https://doi.org/10.22216/soumlaw.v2i2.4420
Herdhianto, V. D., Firdaus, S. U., & Maharani, A. E. P. (2022). Omnibus Law Dalam Kerangka Prinsip-Prinsip Legalitas (Omnibus Law in the Principles of Legality’S Framework). Jurnal Inovasi Penelitian, 2(10), Article 10. https://doi.org/10.47492/jip.v2i10.1345
Husin, K., & Husin, B. R. (2022). Sistem Peradilan Pidana di Indonesia. Sinar Grafika. https://books.google.co.id/books?hl=id&lr=&id=cOWCEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=integrasi+teori+keadilan+dan+kepastian+hukum+dalam+sistem+peradilan+keluarga+di+Eropa+mampu+meningkatkan+konsistensi+putusan+dan+kepuasan+pihak-pihak+berperkara&ots=H3Z_8YzEIn&sig=k6V51V1bM2BgfWnAz2jZhKVwKG0&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
Hutagalung, S. M. (2022). Praktik Peradilan Perdata, Kepailitan dan Alternatif Penyelesaian Sengketa Edisi Kedua. Sinar Grafika. https://books.google.co.id/books?hl=id&lr=&id=eZVfEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=Surat+Edaran+Mahkamah+Agung+(SEMA)+No.+3+Tahun+1981+telah+lama+dijadikan+rujukan+normatif+oleh+para+hakim+dalam+menangani+perkara+perceraian,+khususnya+yang+melibatkan+pihak+penggugat+yang+dianggap+sebagai+penyebab+konflik+rumah+tangga&ots=dU7KVrsosi&sig=OYWqBY0SsnvE4SG5ytk2otJ8gu4&redir_esc=y#v=snippet&q=%20pihak%20Penggugat%20kepada%20pihak%20Tergugat%20melalui&f=false
Imaduddin, A. (2020). Konstitusionalitas Perceraian sebab Perselisihan dan Pertengkaran antara Suami Isteri: The Indonesian Journal of Islamic Law and Civil Law, 1(1), Article 1. https://doi.org/10.51675/jaksya.v1i1.138
Indonesia, Mahkamah Agung. (1981). SEMA Nomor 3 Tahun 1981. https://jdih.mahkamahagung.go.id/legal-product/sema-nomor-3-tahun-1981/detail
Indonesia, Mahkamah Agung. (2016). Putusan MAHKAMAH AGUNG Nomor 1425 K/Pdt/2016. https://putusan3.mahkamahagung.go.id/direktori/putusan/fd54d3fd20e61254f8b185936361314c.html
Indonesia, Mahkamah Agung. (2018). Putusan PA TASIKMALAYA KOTA Nomor 1900/Pdt.G/2017/PA.Tmk. https://putusan3.mahkamahagung.go.id/direktori/putusan/0ea83383edff4ab57475950006aeacb2.html
Indonesia, Pemerintah Pusat. (1974). Undang-undang (UU) Nomor 1 Tahun 1974 tentang Perkawinan. https://peraturan.bpk.go.id/Details/47406/uu-no-1-tahun-1974
Indonesia, Pemerintahan Pusat. (1975). Peraturan Pemerintah (PP) Nomor 9 Tahun 1975 tentang Pelaksanaan Undang-Undang Nomor 1 Tahun 1974 Tentang Perkawinan. https://peraturan.bpk.go.id/Details/67678/pp-no-9-tahun-1975
Jeremy D. Morley. (2025). Netherlands Divorce Conditions [The Law Office of Jeremy D. Morley]. https://www.international-divorce.com/d-netherlands.htm
Kartawijaya, R. F., Dijayanti, T., Pamungkas, A. D., & Pratama, M. A. (2024). Legal Justice dan Natural Justice Aristotle. Praxis: Jurnal Filsafat Terapan, 1(02), Article 02. https://doi.org/DOI: 10.11111/praxis.xxxxxxx
Kohn, L. S. (2025). Justice Delayed by Design: The Harms of Our Protracted Divorce System. Villanova Law Review, 70(1), 169–218. https://www.villanovalawreview.com/article/133874-justice-delayed-by-design-the-harms-of-our-protracted-divorce-system
Laritmas, S., & Rosidi, A. (2024). Teori-teori Negara Hukum. Prenada Media. https://books.google.co.id/books?hl=id&lr=&id=d3kCEQAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=Teori+kepastian+hukum+yang+dikembangkan+Gustav+Radbruch+menyatakan+bahwa+hukum+harus+positif,+dapat+diterapkan+secara+tetap,+dan+tidak+multitafsir&ots=VlGVwVA69c&sig=LJyxBnTqy4rmRg5pUAnDMGf5yXw&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
Marzuki, M. (2017). Penelitian Hukum: Edisi Revisi. Prenada Media Group. https://books.google.com/books?hl=id&lr=&id=56D_DwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR6&dq=Peter+Mahmud+Marzuki,+Penelitian+Hukum,+Kencana+Prenada+Media+Group,+Jakarta&ots=DXMB1XXisA&sig=XxhDL6v7xjJZ8Tp7C-c0lkwDdQA
Mys. (2012). Onheelbare Tweespalt dalam Doktrin dan Yurisprudensi. hukumonline.com. https://www.hukumonline.com/berita/a/ionheelbare-tweespalt-i-dalam-doktrin-dan-yurisprudensi-lt4f7ab5bef40e2/
Nurjanah, A. S., Rahmansyah, R. A., Praditya, D., & Nabilah, N. (2022). Studi Hukum Berdasarkan Tipe-Tipe Keadilan Perspektif Aristoteles. Praxis: Jurnal Filsafat Terapan, 1(01), Article 01. https://doi.org/DOI: 10.11111/praxis.xxxxxxx
Pratama, F. D., Pebriansya, R., & Pratama, M. A. (2024). Konsep Keadilan dalam Pemikiran Aristoteles. Praxis: Jurnal Filsafat Terapan, 1(02), Article 02. https://doi.org/DOI: 10.11111/praxis.xxxxxxx
Re, R. (2019). Clarity Doctrines. University of Chicago Law Review, 86(6), 1497–1562. https://chicagounbound.uchicago.edu/uclrev/vol86/iss6/5
Rizal, S. S. (2019). Asas Peradilan Sederhana, Cepat, dan Biaya Ringan dalam Gugatan Perceraian di Pengadilan Agama Pamekasan: Kajian Putusan Nomor 0862/Pdt.G/2015/PA. Pmk. AT-TURAS: Jurnal Studi Keislaman, 6(1), Article 1. https://doi.org/10.33650/at-turas.v6i1.546
Rizkia, N. D., & Fardiansyah, H. (2023). Metode Penelitian Hukum (Normatif Dan Empiris). Penerbit Widina. https://www.google.co.id/books/edition/METODE_PENELITIAN_HUKUM_NORMATIF_DAN_EMP/2X1JEQAAQBAJ?hl=id&gbpv=0
Safitri, Y., & Syatar, A. (2022). Peranan dan Efektivitas Hakim di Persidangan Dalam Menekan Angka Perceraian: Shautuna: Jurnal Ilmiah Mahasiswa Perbandingan Mazhab, 439–448. https://doi.org/10.24252/shautuna.vi.26719
Saleh, I. N. S., Badilla, N. W. Y., Apriyanto, A., & Depari, D. P. (2024). Buku Referensi Sistem Peradilan di Indonesia: Proses, Hak, dan Keadilan. PT. Sonpedia Publishing Indonesia. https://books.google.co.id/books?hl=id&lr=&id=Z7M3EQAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA1&dq=John+Rawls+bahkan+menekankan+bahwa+keadilan+harus+berpihak+kepada+pihak+yang+paling+rentan+dalam+sistem+yang+tidak+ideal,+sehingga+tidak+tepat+jika+penggugat+ditolak+hanya+karena+dianggap+sebagai+penyebab+konflik+padahal+rumah+tangga+sudah+tidak+dapat+dipertahankan+secara+sosial+dan+psikologis&ots=I-Tthuyj-E&sig=SVaaPjcsIwNBPxmDpbmU0VOrDnc&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
Situmorang, I. M. (2023). Etika Hukum Dan Kepastian Hukum. OSF. https://doi.org/10.31219/osf.io/yzv4a
Solehah, I. (2024). Relevansi Yurisprudensi sebagai Instrumen Pembaruan Hukum di Indonesia. YUDHISTIR: Jurnal Yurisprudensi, Hukum Dan Peradilan, 2(3), Article 3. https://doi.org/10.59966/yudhistira.v2i3.1675
Solikhudin, M., Meidina, A. R., Zayyadi, A., Faidati, A., Shufyansyah, I. G., Zain, M. F., & Faizah, N. (2024). Political-Legal Strategies in Regulating Interfaith Marriage: An Analysis of Supreme Court Circular Letter in Indonesia. Jurnal Ilmiah Al-Syir’ah, 22(2), Article 2. https://doi.org/10.30984/jis.v22i2.3237
Sudono. (2024, June 28). Sensitifitas Hakim dalam Menginterpretasikan Alasan Perceraian. Pengadilan Agama Blitar. https://pa-blitar.go.id/sensitifitas-hakim-dalam-menginterpretasikan-alasan-perceraian/
Suryatni, L. (2021). Perkawinan Merubah Status Pria Dan Wanita Dalam Kehidupan Di Masyarakat. Jurnal Ilmiah Hukum Dirgantara, 11(2), Article 2. https://doi.org/10.35968/jihd.v11i2.769
Susanto, H. (2024). Hukum dan Keadilan dari Perspektif Pancasila. Prosiding Mewujudkan Sistem Hukum Nasional Berbasis Pancasila, 1, 201–212. https://conference.untag-sby.ac.id/index.php/shnbc/article/view/3642
Taqwa, L. N. (2025). Implementasi sema No.3 tahun 2018 pada pertimbangan putusan hakim PA Cikarang dalam perkara nomor 479/Pdt.G/2024/Pa.Ckr tentang pemberian nafkah Iddah dalam cerai gugat [bachelorThesis, Fakultas Syariah dan Hukum UIN Syarif Hidayatullah Jakarta]. https://repository.uinjkt.ac.id/dspace/handle/123456789/85200
Tarigan, A. (2018). Tumpuan Keadilan Rawls. Gramedia Pustaka Utama. https://books.google.com/books?hl=id&lr=&id=RIt1DwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=John+Rawls+menambahkan+dimensi+baru+tentang+%E2%80%9Cjustice+as+fairness&ots=G5r_--hv-B&sig=ElQDuWG3meevZyRadZ2Mt3OnFNA
Taufik, M. (2022). Hukum Kebijakan Publik: Teori dan Praksis. Tanah Air Beta. https://repository.upstegal.ac.id/4718/
Yadav, R. K., Bala, M., Chaudhary, P., Singh, P., Mittal, A., Kaif, M., Verma, A., & Dudi, M. K. (2023). Social bearing of laws and their implementation with reference to irretrievable breakdown of marriage: A comparative study of laws in India and Asian countries (12:921). F1000Research. https://doi.org/10.12688/f1000research.133515.1
Yudistira, A. (2024). The Urgency of Reformulating the Material Legality Principle in the Criminal Code Based on Godly Justice. Peradaban Hukum Nusantara, 1(2), Article 2. https://doi.org/10.62193/fd0rqm06
Zakaria, I., Suyono, S., & Priyatni, E. T. (2021). Dimensi Berpikir Kritis (Issue 10) [Journal:eArticle, State University of Malang]. https://www.neliti.com/publications/486648/
Zamani, I. A. (2024). Problematics of Legal Provisions of Article 31 Paragraph (2) of Government Regulation Number 61 of 2014 Concerning Reproductive Health. Peradaban Hukum Nusantara, 1(2), Article 2. https://doi.org/10.62193/rsaq5879