Основоположні принципи протидії кіберзлочинності: міжнародний досвід

Анотація

У даній статті зазначається, що на сучасному етапі розвитку суспільства все більше відчувається значущість інноваційних процесів, що відбуваються в нашому суспільстві у зв’язку з глобальною інформатизацією. Але разом з позитивними досягненнями, інформатизація супроводжується побічними, негативними явищами криміногенного характеру, до яких відносять комп’ютерну злочинність. Це, безумовно, вимагає негайного створення системи протидії даному різновиду злочинності на державному рівні. Для сучасного суспільства (в період його переходу від індустріального етапу розвитку до нового – постіндустріального, інформаційного) актуальність цієї проблеми не викликає сумнівів. За різними експертними оцінками у всьому світі втрати від діяльності кіберзлочинців складають щорічно від 300 до 800 млрд євро. На міжнародному рівні у ряді нормативно-правових актів визнано, що кібер кримінальні правопорушення загрожують не лише національній безпеці окремих країн, але і безпеці людства та міжнародному правопорядку.

Вказується, що для багатьох країн, зокрема і для України, кіберзлочинність є достатньо актуальним явищем, породженим широким впровадженням в економічні  процеси  сучасних  інформаційно-телекомунікаційних технологій.  Характерними  особливостями  кібер кримінальних правопорушень є:–необхідність  широкого  застосування  спеціальних знань при виявленні та фіксації доказів в електронній формі; – організованість  та  транскордонність  з широкими міжрегіональними та міжнародними зв’язками; – висока  латентність,  спричинена небажанням приватного сектора інформувати про такі злочини  через  недовіру  до  потенційних  можливостей правоохоронних органів та небажанням визнати слабкі місця своїх систем безпеки; – високий  рівень  технічного  забезпечення злочинців.