Редакційна колегія рада представити том 29, випуск 2 (2026) журналу «Правові горизонти», який відображає зростаючу складність сучасних правових систем та посилення взаємозв’язку між національними, регіональними та міжнародними правовими порядками. Матеріали, зібрані в цьому випуску, охоплюють широкий спектр правових проблем, що виникають внаслідок економічної трансформації, технологічних інновацій, збройних конфліктів, захисту довкілля, міграції, релігійної безпеки та еволюції правових інститутів. У сукупності вони демонструють, як юридична наука продовжує реагувати на швидкозмінні соціальні реалії, одночасно розвиваючи теоретичне розуміння та практичні рішення.

Випуск починається зі статті «Особливості виявлення кримінальних правопорушень у сфері економічної діяльності», в якій Божик розглядає сучасні підходи до виявлення та розслідування економічних злочинів. У статті аналізуються процесуальні, доказові та організаційні аспекти, що впливають на ефективність механізмів кримінального правосуддя у боротьбі зі все більш складними фінансовими зловживаннями.

Питання міжнародної та регіональної безпеки детальніше досліджуються у праці «Правове забезпечення протидії транскордонному поширенню релігійного екстремізму: досвід держав Центральної Азії», де Жетпісов та Єрболатов аналізують правові рамки, прийняті країнами Центральної Азії для боротьби з транскордонним поширенням релігійного екстремізму. Їхнє порівняльне дослідження підкреслює важливість регіональної співпраці, гармонізованого правового регулювання та дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини у реагуванні на транскордонні загрози безпеці.

Історичний розвиток права залишається важливим джерелом розуміння для сучасної юриспруденції. У праці «Церковне судочинство в період Гетьманської держави» Григорчук, Шевченко та Гончаров досліджують інституційну організацію, юрисдикційні принципи та взаємодію між церковними та світськими судами в один із періодів формування української державності. Їхні дослідження збагачують сучасну правову історію, проливаючи світло на еволюцію судових інституцій.

Наслідки збройного конфлікту та пошук ефективних засобів правового захисту розглядаються у статті «Міжнародні моделі компенсації за шкоду, завдану збройною агресією, як інструменти захисту прав людини», де Шевченко та Бадахов оцінюють існуючі міжнародні механізми компенсації, призначені для забезпечення відшкодування збитків жертвам збройної агресії. Автори оцінюють сильні та обмежені сторони цих моделей і розглядають їхню роль у посиленні підзвітності та захисті основних прав людини.

Управління міграцією та національна безпека є предметом дослідження «Міграційна політика в контексті національної та релігійної безпеки: порівняльно-правовий аналіз казахстанської моделі та міжнародного досвіду». У цьому дописі Шагієва та Бексултанов порівнюють міграційну систему Казахстану з міжнародно-правовими стандартами та іноземною практикою, пропонуючи цінні знання щодо балансування управління міграцією, проблем безпеки та захисту прав особистості.

Виклики фінансових інновацій розглядаються у статті «Регуляторний арбітраж у цифрових фінансах Європейського Союзу: динаміка розвитку та ризики впровадження», де Воєводіна досліджує, як регуляторний арбітраж розвивається в рамках цифрової фінансової екосистеми Європейського Союзу. У статті обговорюються можливості та ризики, пов'язані з регуляторною дивергенцією, одночасно наголошуючи на необхідності збереження цілісності ринку, правової визначеності та ефективного наглядового контролю.

Випуск завершується статтею «Біологічні критерії серйозної широкомасштабної шкоди у визначенні екоциду: операціоналізація екологічних індикаторів для цілей міжнародного кримінального права», в якій Набойченко пропонує науково обґрунтовані біологічні критерії для оцінки серйозної шкоди навколишньому середовищу в рамках нової правової концепції екоциду. Інтегруючи екологічні індикатори в юридичний аналіз, дослідження сприяє постійному розвитку міжнародного кримінального права в галузі довкілля та посилює дискусії щодо відповідальності за масштабне руйнування навколишнього середовища.

У сукупності статті, опубліковані в цьому випуску, ілюструють багатовимірний характер сучасної юридичної науки. Вони поєднують доктринальні, порівняльні, історичні та міждисциплінарні перспективи, одночасно розглядаючи проблеми, що виходять за межі національних кордонів та потребують інноваційних правових відповідей. Різноманітність тем відображає прагнення журналу сприяти дослідженням, які не лише розвивають правову теорію, але й інформують про законодавчий розвиток, судову практику, державне управління та міжнародне співробітництво.

Редакційна колегія висловлює щиру подяку всім авторам за їхній цінний науковий внесок, а також рецензентам, чия експертиза та відданість ретельному рецензуванню забезпечили високі академічні стандарти цього випуску. Ми також дякуємо нашим читачам за їхній постійний інтерес до «Правових горизонтів» і сподіваємося, що дослідження, представлені в цьому томі, зроблять вагомий внесок у поточну юридичну дискусію та надихнуть на подальші академічні