Актуальні питання правового запобігання та протидії злочинам у сфері інформаційних технологій

Main Article Content

Viktoriia Sydor
Kostiantyn Perepadin

Анотація

У статті аналізуються сучасні виклики у правовому запобіганні та боротьбі з кіберзлочинністю в умовах швидкої цифровізації, розширення кіберпростору та розвитку телекомунікацій. Кіберзлочинність характеризується як динамічне та транснаціональне явище, що охоплює такі злочини, як несанкціоноване втручання в комп'ютерні системи, незаконний збір персональних даних, розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, фішинг, соціальна інженерія та порушення прав інтелектуальної власності. Визначено ключові фактори, що перешкоджають ефективній протидії, включаючи високу латентність кіберзлочинності, її транскордонний характер та використання правопорушниками передових технологій, таких як інструменти анонімізації, криптовалюти, блокчейн, штучний інтелект та автоматизовані системи. У дослідженні розглядаються правові, інституційні та організаційні механізми боротьби з кіберзлочинністю в Україні та на міжнародному рівні, з особливою увагою до міжнародно-правових стандартів, включаючи Конвенцію Ради Європи про кіберзлочинність, правові документи ЄС та рекомендації міжнародних організацій. У статті підкреслюється зростаюча важливість інтеграції інноваційних технологій у правоохоронну практику, включаючи цифрову криміналістику, штучний інтелект для аналізу великих даних, автоматизовані системи виявлення загроз та передові інструменти моніторингу. Підкреслюється, що цифрова криміналістика як нова наукова галузь значно покращує досудове розслідування, збір доказів та здійснення правосуддя у справах про кіберзлочини. Автор стверджує, що ефективна протидія кіберзлочинності вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу, що поєднує правову реформу, технологічні інновації, професійну підготовку, підвищення обізнаності з питань кібербезпеки та посилення міжнародної співпраці. Особлива увага приділяється необхідності адаптації механізмів кримінального правосуддя в умовах воєнного стану, коли посилюються кіберзагрози критичній інфраструктурі. Посилення запобігання кіберзлочинності є важливим для забезпечення національної та інформаційної безпеки. Ключові слова: кіберзлочинність, цифровізація, штучний інтелект, криміналістика, цифрова криміналістика, інформаційні технології, кібератаки.

Article Details

Розділ

Статті

Посилання

Council of Europe. (2001). Convention on cybercrime (Budapest Convention). https://www.coe.int/en/web/cybercrime/the-budapest-convention

European Union. (2013). Directive 2013/40/EU on attacks against information systems. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2013/40/oj

European Union. (2022). Directive (EU) 2022/2555 (NIS2 Directive). https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2555

Europol. (2023). Internet organised crime threat assessment (IOCTA). https://www.europol.europa.eu/publications-events/main-reports/internet-organised-crime-threat-assessment

ENISA. (2023). ENISA threat landscape 2023. https://www.enisa.europa.eu/publications/enisa-threat-landscape-2023

Halushko, P. P. (2025). Cybercrime: Concept and socio-legal nature. Visnyk Kryminolohichnoi Asotsiatsii Ukrainy, 34(1), 808–817. https://doi.org/10.32631/vca.2025.1.66

Helzhynska, T. Ya., & Kravchyk, O. R. (2025). Legal regulation of the use of artificial intelligence in education: Ukrainian and European experience. Akademichni vizii, 42, 1–11. https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1897

INTERPOL. (2023). Global crime trend report. https://www.interpol.int/en/News-and-Events/News/2023/INTERPOL-Global-Crime-Trend-Report

Luhivska, L. R., Yatsyshyn, O. O., & Liubavina, V. P. (2024). Trends in the development of criminal liability for cybercrime in the context of digitalisation of society. Dictum Factum, 2(16), 258–264. https://df.duit.in.ua/index.php/dictum/article/view/363

Lysko, T. D., Melanich, V. V., & Slavita, Yu. V. (2022). Counteracting cybercrime: Current state of national legislation and foreign experience. Aktualni problemy derzhavy i prava, 96, 44–49. https://doi.org/10.32782/apdp.v96.2022.4

Maras, M.-H. (2016). Cybercriminology. Oxford University Press.

Microsoft. (2023). Microsoft digital defense report. https://www.microsoft.com/en-us/security/business/microsoft-digital-defense-report

National Institute of Standards and Technology. (2018). Framework for improving critical infrastructure cybersecurity. https://www.nist.gov/cyberframework

NABU. (n.d.). Chief specialist of the digital forensics laboratory detective unit. https://nabu.gov.ua/robota-v-nabu/perelik-vakansiy/golovnyyi-spetcialist-pidrozdilu-detektiviv-tcyfrovo-kryminalistychno-laboratori/

Shevchuk, V. M. (2023). Use of artificial intelligence technologies and the process of digitalisation of criminalistics in wartime. In Proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical conference “Actual problems of combating crime and corruption” (pp. 171–176).

United Nations Office on Drugs and Crime. (2021). Comprehensive study on cybercrime (updated materials). https://www.unodc.org/unodc/en/cybercrime/global-programme-cybercrime.html

Verizon. (2024). Data breach investigations report (DBIR). https://www.verizon.com/business/resources/reports/dbir/

Wall, D. S. (2007). Cybercrime: The transformation of crime in the information age. Polity Press.

World Economic Forum. (2024). Global cybersecurity outlook 2024. https://www.weforum.org/reports/global-cybersecurity-outlook-2024

Yak v Ukraini rozsliduiut kiberzlochyny? (n.d.). Merezha UPLAN. https://uplan.org.ua/analytics/iak-v-ukraini-rozsliduiut-kiberzlochyny/