Міграційна політика в контексті національної та релігійної безпеки: порівняльно-правовий аналіз казахстанської моделі та міжнародного досвіду

Анотація

Глобальність та динаміка міграційних потоків, що спостерігаються протягом останніх десятиліть, призвели до підвищеного інтересу до вивчення інституційних структур та регуляторних механізмів, спрямованих на гарантування та захист правового статусу мігрантів, а також дотримання інтересів держави в контексті національної безпеки та релігійної стабільності. У зв'язку з цим у статті приділяється увага дослідженню концепції міграційної політики Республіки Казахстан та її ролі в розробці заходів реагування на виклики національній безпеці, що виникають в результаті міграції людей з різних регіонів світу, що належать до різних конфесій. Обґрунтовано, що міграція є об'єктивною соціальною закономірністю, історично притаманною всім суспільствам та зберігає свою актуальність завдяки природному прагненню індивідів покращити умови життя, що визначається соціально-економічними та політичними факторами. Автори, використовуючи різні методи наукових досліджень, вважають, що ця тенденція підкреслює необхідність розробки та вдосконалення державної міграційної політики на основі аналізу правозастосовчої практики та діяльності державних органів, що забезпечують реалізацію конституційного права громадян на свободу пересування, вибір місця проживання та свободу совісті. Зроблено висновок, що держава повинна сформувати систему заходів впливу на міграційні процеси, що базується на комплексі принципів, нормативних положень та методологічних підходів, з урахуванням забезпечення інтересів національної безпеки. Поряд з аналізом казахстанської Концепції, у статті проведено порівняльно-правовий аналіз підходів до регулювання міграції та релігійної безпеки в низці іноземних держав (Німеччина, Канада, Сінгапур, Туреччина), що дозволяє виявити універсальні закономірності та специфіку національних моделей міграційної політики в контексті забезпечення стабільності.