КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ (ПЕРЕ)ПОГЛЯД У СУЧАСНОМУ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМІ
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
Ця стаття проливає світло на існуючі політичні, правові та законодавчі моделі внесення змін до конституції в окремих європейських країнах. Основна увага приділяється (не)успішним інструментам, механізмам і процедурам внесення змін до конституції (ініціатива, розробка, прийняття та імплементація важливих політичних, правових і законодавчих рішень парламентом, а також схвалення конституційних змін на всенародному референдумі). Ми дотримуємося тематичної та методологічної основи, що базується на теоретичному дослідженні та концептуалізації "вічних" положень (конституційних положень, що не підлягають зміні). У статті також представлено ретельний аналіз відмінностей у процедурі внесення змін до конституції в окремих країнах (Італії, Польщі та Україні) під час оголошення "надзвичайного стану" або інших надзвичайних режимів. Крім того, в ньому розглядаються результати конституційних референдумів, спрямованих на модифікацію або зміну Конституції.
Це дослідження має на меті з'ясувати, чи залежить процес внесення змін до конституції (модифікація, зміна, скасування чи доповнення) від форми правління в конкретній країні. Чи він залежить від рівня закріплення її конституції? Чи це просто дієвий (успішний) механізм і бездоганний первинний політичний інструмент, який використовується проурядовою правлячою більшістю (або іноді парламентською опозицією) для того, щоб "виграти гру" або стати реальною зміною правил гри на вимогу громадян? Належним чином проведені конституційні зміни можуть забезпечити простір для публічних та інституційних дебатів, сприяти легітимності Конституції, а також розвивати і консолідувати демократичні конституційні традиції з плином часу. Цього можна досягти, забезпечивши, щоб інструменти, правила, механізми і процедури конституційних змін (зміни, модифікації, скасування) були відкритими для тлумачення і суперечок. Навпаки, якщо їх застосовувати поспіхом або без належного демократичного дискурсу (і підтримки громадянського суспільства), це може підірвати внутрішньополітичну стабільність у країні і, зрештою, легітимність конституції.
Цілком ймовірно, що закінчення війни в Україні, яка триває з 2014 року, і повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року призведе до зміни парадигми конституціоналізму. Можливо, будуть прийняті нові або переглянуті існуючі конституції, які відображатимуть післявоєнний світовий порядок, основні цінності та рівень розвитку держави і суспільства, де панує верховенство права.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. Official Journal, L 161, 29.5.2014, pp. 3–2137.
Balaj, L. (2018). The Procedure of Constitutional Amendment – Comparative Reviews of European Practices. International Journal of Social Science Studies, [S.l.], v. 6, n. 7, pp. 57-64. https://doi.org/10.11114/ijsss.v6i7.3402.
Baranger, D. (2011). The Language of Eternity: Judicial Review of the Amending Power in France (or the Absence Thereof). Israeli Law Review, Vol. 44, Issue 403
Brunclík, M., Kubát, M., Vincze, A., Kindlová, M., Antoš, M., Horák, F., Hájek, L. (2023). Power Beyond Constitutions: Presidential Constitutional Conventions in Central Europe. Palgrave Macmillan: Palgrave Studies in Presidential Politics, 332 p.
Civitarese Matteucci, S., Pioggia, A., Repeto, G., Tega, D., Pignataro, M., Celepija, M. (2021). Italy: Legal Response to Covid-19, in: King, J. and Ferraz O.L.M. et al (eds), The Oxford Compendium of National Legal Responses to Covid-19) Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/law-occ19/e11.013.11.
Constituent Assemblies (2018) / Edited by J. Elster, R. Gargarella, V. Naresh and B. E. Rasch. Oxford University Press, 252 p.
Constitution of the Italian Republic, Senato della Repubblica, December 22, 1947 (https://www.senato.it/documenti/repository/istituzione/costituzione_inglese.pdf)
Constitution of the Republic of Poland, April 2, 1997 (https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/angielski/kon1.htm)
Constitution of Ukraine, June 28, 1996 (https://www.refworld.org/pdfid/44a280124.pdf)
Di Spataro, O. (2020). Stato di emergenza e legalità costituzionale alla prova della pandemia, Gazzetta Ufficiale. https://www.gazzettaufficiale.it/eli/id/2020/02/01/20A00737/sg))
Dudek, D. (2022). New or Just Amended? On the Legality of the “Major Change” to the Constitution of the Republic of Poland. Studia Iuridica Lublinensia, [S.l.], v. 31, n. 5, pp. 35-53. https://doi.org/10.17951/sil.2022.31.5.35-53.
Elster, J. (1991). Constitutionalism in Eastern Europe: An Introduction. The University of Chicago Law Review, 58(2), pp. 447–482. https://doi.org/10.2307/1599963.
Fruhstorfer, A., Hein, M. (2021). Institutional interests and the politics of constitutional amendment. International Political Science Review. 42(2), pp. 229-244. https://doi.org/10.1177/0192512119871323.
Ginsburg, T. & Melton, J. (2014). Does the Constitutional Amendment Rule Matter at All? Amendment Cultures and the Challenges of Measuring Amendment Difficulty. Coase-Sandor Institute for Law & Economics, Working Paper No. 682, 35 p.
Grimm, D. (2011). Types of Constitutions, in: Michel Rosenfeld and Andras Sajo, eds., Oxford Handbook of Comparative Constitutional Law, 2011; pp. 98-132
Guidelines for Constitutional Referendum at National Level (Venice Commission) (11 July 2001)
Holmes, S. and Sunstein, C. R. (1995). Twelve. The Politics of Constitutional Revision in Eastern Europe. In: Responding to Imperfection: The Theory and Practice of Constitutional Amendment, edited by Sanford Levinson, Princeton: Princeton University Press, pp. 275-306. https://doi.org/10.1515/9781400821631.275.
Kovalchuk, V., Sofinska, I. (2022). Parliamentary Opposition and Democratic Transformation Issues – Central and Eastern Europe in Focus, Studia Iuridica Lublinensia, Vol 31, No 5 (2022): Contemporary Challenges of Parliamentarism – Theory and Practice. Special Issue Devoted to the Memory of Professor Wojciech Orłowski (1963–2019), pp. 219-231. https://doi.org/10.17951/sil.2022.31.5.219-231
Lutz, D. S. (1994). Toward a Theory of Constitutional Amendment, The American Political Science Review, 1994; 88(2), pp. 355-370.
Lutz, D. S. (2006). Principles of Constitutional Design Cambridge: Cambridge University Press
Orgad, L. (2011). The Preamble in Constitutional Interpretation. International Journal of Constitutional Law (I-CON), Vol. 8, Issue 4, 2011, pp. 714-738.
Preuss, U. K. (2017). The Implications of “Eternity Clauses”: The German Experience, Israel Law Review, pp. 429-448. https://doi.org/10.1017/S0021223700018124
Revised Report on Constitutional Amendment (Venice Commission), Study no. 469/2008, COM-DEM (2009)008, 26 September 2009. pp. 36-37.
Roberts, A. (2009). The politics of constitutional amendment in postcommunist Europe. Constitutional Political Economy; 20(2), pp. 99-117. https://doi.org/10.1007/s10602-008-9059-z
Sofinska, I. (2023). Ratification of the Rome Statute in the time of geopolitical and legal reconsideration: mission is (im)possible. Правові горизонти, 16(1), pp. 18–33. https://doi.org/10.54477/LH.25192353.2023.1.pp.18-33
Strasbourg, 11 July 2001, CDL-INF (2001) 10
Summary to the Opinion of the Grand Chamber of the Constitutional Court of Ukraine № 3-v/2018 dated November 22, 2018, in the case upon the constitutional petition of the Verkhovna Rada of Ukraine on providing opinion concerning the compliance of the draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine (regarding the strategic course of the state for gaining full-fledged membership of Ukraine in the European Union and the North Atlantic Treaty Organization (Reg. No. 9037) with the requirements of Articles 157 and 158 of the Constitution (https://ccu.gov.ua/en/docs/2260)
Suteu, S. (2017). Eternity clauses in post-conflict and post-authoritarian constitution-making: promise and limits. Global Constitutionalism; 6(1), pp. 63–100. https://doi.org/10.1017/S2045381716000265
Suteu, S. (2021). Eternity Clauses in Democratic Constitutionalism, Oxford Academic, 23 Sept. 2021, 336 p., https://doi.org/10.1093/oso/9780198858867.001.0001
Szymanek, J. (2015). System rządów w projektach i propozycjach zmiany Konstytucji RP, Przegląd Sejmowy, nr 5.
Tkaczyk, E. (2016). Justification of the Bill on the Amendment of the Constitution – Practical Aspects. Studia Iuridica Lublinensia, [S.l.], v. 25, n. 2, p. 245, july 2016. https://doi.org/10.17951/sil.2016.25.2.245.