Мінімальний Вік Кримінальної Відповідальності для Дітей-Наркокур’єрів на Основі Принципу Найкращих Інтересів Дитини
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
У цьому дослідженні розглядається найнижчий вік для притягнення до кримінальної відповідальності для дітей, залучених як кур’єри наркотиків в Індонезії, наголошуючи на підході, який підкреслює необхідність захисту найкращих інтересів дитини як першочергового питання. Відповідно до Закону № 11 від 2012 року про систему кримінальної юстиції щодо неповнолітніх (Закон SPPA), поточний мінімальний вік становить 12 років. Однак цей поріг вважається несумісним з психологічним розвитком дитини, міжнародними правовими стандартами та вимогами національного законодавства Індонезії. Метою цього дослідження є оцінка відповідності цього вікового обмеження та запропонування рекомендацій щодо прогресивних реформ політики. Використовуючи нормативно-правовий метод дослідження, це дослідження приймає законодавчий підхід, доповнений аналізом порівняльного права та теорії права. Збір даних спирається на огляд літератури, що охоплює первинні, вторинні та третинні правові джерела. Використаний аналітичний метод є описово-аналітичним, який оцінює відповідність мінімального віку відповідальності за протиправні дії через призму правової та психологічної точки зору. Висновки показують, що дітям у віці 12 років, як правило, бракує розумової, емоційної та когнітивної зрілості, щоб зрозуміти наслідки, які випливають із рішень, які вони приймають. Наприклад, Німеччина встановлює мінімальний вік у 14 років, прийнявши систему реабілітації, зосереджену на освіті та догляді, яка ефективно захищає права дітей, одночасно пом’якшуючи негативний вплив процесу кримінального правосуддя. В Індонезії система ювенальної юстиції має більш узгоджуватися з принципом найкращих інтересів дитини, як це сформульовано в Конвенції про права дитини та Законі SPPA. Дослідження робить висновок, що Індонезія повинна підвищити мінімальний вік відповідальності неповнолітніх за протиправні дії до 15 років. Очікується, що така політика сприятиме створенню більш справедливої, гуманної правової системи, яка підтримує потреби розвитку дітей. Крім того, регулярні перегляди Закону про захист прав неповнолітніх мають важливе значення для того, щоб система ювенальної юстиції відповідала мінливим суспільним умовам і сучасним науковим ідеям.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Agustiawan, M. H., Pujiyono, P., & Rozah, U. (2023). Usia Pertanggungjawaban Pidana Anak dalam Perspektif Neurolaw. Jurnal Penegakan Hukum Dan Keadilan, 4(2), 67–80. https://doi.org/10.18196/jphk.v4i2.18206
Ali, M. (2022). Dasar-Dasar Hukum Pidana. Sinar Grafika.
Amaldy, M. N., & Setiyono. (2024). Perbandingan Konsep Keadilan Restoratif Pada Pelaku Anak Di Indonesia Dan Jerman: Comparison of the Concept of Restorative Justice for Child Offenders in Indonesia and Germany. Reformasi Hukum Trisakti, 6(4), Article 4. https://doi.org/10.25105/refor.v6i4.21488
Anwar, M. (2019). Perlindungan Hukum terhadap Anak Pelaku Tindak Pidana Narkotika dalam Sistem Peradilan Pidana Anak. Syiar Hukum: Jurnal Ilmu Hukum, 17(1), Article 1. https://doi.org/10.29313/sh.v17i1.5361
Aqsa, A., & Isnur, M. (2012). Mengawal Perlindungan Anak Berhadapan dengan Hukum. LBH Jakarta.
Ariani, N. V. (2014). Implementasi Undang-Undang Nomor 11 Tahun 2012 tentang sistem peradilan pidana anak dalam upaya melindungi kepentingan anak. Jurnal Media Hukum, 21(1), Article 1. https://doi.org/10.18196/jmh.v21i1.1160
Bandalli, S. (1998). Abolition of the Presumption of Doli Incapax and the Criminalisation of Children. The Howard Journal of Criminal Justice, 37(2), 114–123. https://doi.org/10.1111/1468-2311.00084
Blakemore, S.-J. (2018). Avoiding Social Risk in Adolescence. Current Directions in Psychological Science, 27(2), 116–122. https://doi.org/10.1177/0963721417738144
Djamil, M. N. (2013). Anak Bukan Untuk Dihukum. Sinar Grafika.
Ferguson, M., & Ogloff, J. R. P. (2011). Criminal Responsibility Evaluations: Role of Psychologists in Assessment. Psychiatry, Psychology and Law. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13218719.2010.482952
Gultom, M. (2018). Perlindungan Hukum Terhadap Anak Dan Perempuan (Bandung). PT. Refika Aditama.
Hendra Cipto, K. (2018, September 13). Kisah Murid SD Bandar Narkoba, Sebulan Jadi Buronan Polisi. KOMPAS.com. https://regional.kompas.com/read/2018/09/13/07000091/kisah-murid-sd-bandar-narkoba-sebulan-jadi-buronan-polisi
Hidayati, N. (2013). Peradilan Pidana Anak dengan Pendekatan Keadilan Restoratif dan Kepentingan Terbaik bagi Anak. Ragam, 13(2), Article 2. https://jurnal.polines.ac.id/index.php/ragam/article/view/476
Ibda, F. (2023). Perkembangan Moral Dalam Pandangan Lawrence Kohlberg. Intelektualita, 12(1), Article 1. https://doi.org/10.22373/ji.v12i1.19256
ICJR, I. for C. J. R. (2015). Usia Minimum Pertanggungjawaban Pidana Anak Sebaiknya Ditingkatkan. https://icjr.or.id/icjr-usia-minimum-pertanggungjawaban-pidana-anak-sebaiknya-ditingkatkan/
Iqbal, M. (2019). Hukum Pidana. Unpam Press.
Kambam, P., & Thompson, C. (2009). The development of decision-making capacities in children and adolescents: Psychological and neurological perspectives and their implications for juvenile defendants. Behavioral Sciences & the Law, 27(2), 173–190. https://doi.org/10.1002/bsl.859
Kamil, M. I. (2013). Kebijakan Formulasi Pertanggungjawaban Pidana Yang Berkonflik Dengan Hukum [Masters, Universitas Diponegoro]. http://eprints.undip.ac.id/57524/
Koesno, A. (2014). Diversi Tindak Pidana Narkotika Anak. Setara Press.
Krisnawati, D., & Utami, N. S. B. (2021). Penanganan Terhadap Anak Belum Berumur 12 Tahun Yang Melakukan Tindak Pidana Berdasarkan Sistem Peradilan Pidana Anak, OLD WEBSITE OF JURNAL MIMBAR HUKUM, 32(3), Article 3. https://doi.org/10.22146/jmh.40313
Marinda, L. (2020). Teori Perkembangan Kognitif Jean Piaget Dan Problematikanya Pada Anak Usia Sekolah Dasar. An-Nisa Journal of Gender Studies, 13(1), Article 1. https://doi.org/10.35719/annisa.v13i1.26
Neuropsych. (2022, January 31). Why is 18 the age of adulthood if the brain can take 30 years to mature? Big Think. https://bigthink.com/neuropsych/adult-brain/
P, M. A. C., Achjar, K. A. H., Ningsi, Rusliyadi, M., Zaenurrosyid, A., Rumata, N. A., Nirwana, I., & Abadi, A. (2023). Metode Penelitian Kualitatif: Panduan Praktis untuk Analisis Data Kualitatif dan Studi Kasus. PT. Sonpedia Publishing Indonesia.
Prasetyo, A. (2020). Perekrutan dan Kegiatan Anak Sebagai Kurir dalam Jaringan Peredaran Narkoba. Airlangga Development Journal, 3(1), 1–15. https://doi.org/10.20473/adj.v3i1.18148
Prasetyo, T. (2012). Hukum Pidana. Raja Grafindo Persada.
Republik Indonesia. (1945). Pasal 28B ayat (2) Undang-Undang Dasar Negara Republik Indonesia 1945.
Saleh, R. (2002). Pikiran-Pikiran tentang Pertanggungjawaban Pidana. Ghalia Indonesia.
Sedarmayanti, S. (2009). Sumber Daya Manusia Dan Produktifitas Kerja. Mandar Maju.
Simanjuntak, B. (2006). Kriminologi. Tarsito.
Sitepu, R. I. (2022). Peninjauan Kembali Batas Usia Minimum Pertanggungjawaban Pidana Anak Yang Terlibat Perdagangan Narkotika. Jurnal Rechten : Riset Hukum Dan Hak Asasi Manusia, 2(3), 39–58. https://doi.org/10.52005/rechten.v2i3.90
Soekanto, S., & Mamudji, S. (2010). Penelitian Hukum Normatif: Suatu Tinjauan Singkat. Raja Grafindo Persada. https://simpus.mkri.id/opac/detail-opac?id=7086
Soetodjo, W. (2008). Hukum Pidana Anak. Refika Aditama.
Steinberg, L. (2009). Adolescent Development and Juvenile Justice. Annual Review of Clinical Psychology, 5(Volume 5, 2009), 459–485. https://doi.org/10.1146/annurev.clinpsy.032408.153603
Syahrum, M. (2022). Pengantar Metodologi Penelitian Hukum: Kajian Penelitian Normatif, Empiris, Penulisan Proposal, Laporan Skripsi dan Tesis. CV. Dotplus Publisher.
UNICEF. (1989). The Convention on the Rights of the Child: The children’s. https://www.unicef.org/child-rights-convention/convention-text-childrens-version
Unicef. (2024). Konvensi Hak Anak: Versi anak anak | UNICEF Indonesia. https://www.unicef.org/indonesia/id/konvensi-hak-anak-versi-anak-anak
Wahyuni, F. (2017). Dasar-Dasar Hukum Pidana di Indonesia. PT Nusantara Persada Utama.