Реформування механізмів етичного нагляду за суддями конституційного суду в Індонезії
Article Sidebar
Main Article Content
Анотація
Цілісність Конституційного суду Індонезії як одного з судових органів у конституційній системі після реформи вимагає не лише незалежності, але й етичної відповідальності його суддів. Хоча стаття 24 Конституції 1945 року та Закон № 48 від 2009 року гарантують незалежність судової влади, механізми нагляду, особливо етичні, залишаються обмеженими та внутрішньо контрольованими. Скасування Почесної ради апеляцій Конституційного суду (Majelis Kehormatan Banding) та відсутність зовнішніх перевірок порушили критичні питання щодо належної правової процедури, інституційної легітимності та правової визначеності у забезпеченні дотримання етичних норм судової влади. Це дослідження використовує нормативний правовий метод, використовуючи статутний, прецедентний та концептуальний підходи. Первинні правові джерела включають Конституцію 1945 року, Закон № 48 від 2009 року про судову владу, Закон № 24 від 2003 року та його поправки щодо Конституційного суду, а також Регламент Конституційного суду (PMK). Вони аналізуються разом із рішеннями Почесної ради (MKMK), науковою літературою та порівняльними доктринами щодо відповідальності та етики суддів. Результати дослідження виявляють значні інституційні та процедурні недоліки в чинній системі етичного нагляду. Відсутність механізму оскарження рішень Конституційного суду Міссурі (MKMK) та зосередження нагляду в самому Суді знижують прозорість, послаблюють систему стримувань і противаг і потенційно підривають довіру громадськості. Хоча на MKMK покладено завдання підтримувати суддівську етику, його структурна залежність, відсутність зовнішньої участі та обмежені процесуальні гарантії викликають занепокоєння щодо справедливості та неупередженості у важливих дисциплінарних рішеннях. Це дослідження стверджує про необхідність комплексної реконструкції системи етичного нагляду за суддями Конституційного Суду. Необхідна реформа для посилення незалежності MKMK, відновлення надійного апеляційного органу та інституціоналізації процесуальних гарантій відповідно до принципів належної правової процедури. Правова реформа також повинна уточнити наслідки етичних порушень та встановити чіткіші норми для пропорційних санкцій. Ці зусилля є важливими для відновлення довіри громадськості та забезпечення легітимності Суду як охоронця Конституції.
Article Details
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Посилання
Al Amin Syayidin Ali Mustopa. (2022). Pelaksanaan Sistem Pengawasan Hakim Konstitusi di Indonesia. Jurnal Konstitusi Dan Demokrasi, 2(2). https://doi.org/10.7454/JKD.v2i2.1209
Alexy, R. (2010). A theory of constitutional rights. Oxford university press.
Angela Dewi, H. (2024). Sinergisitas Perencanaan dan Penganggaran Pemerintah Pusat dan Daerah. Peradaban Hukum Nusantara, 1(1), 19–36. https://doi.org/10.62193/6hwpz523
Anwar Usman. (2020). Sambutan Ketua Mahkamah Konstitusi, Laporan Tahunan Mahkamah Konstitusi 2019. Kepaniteraan Dan Sekretariat Jenderal Mahkamah Konstitusi, 5.
Fakhriyah Garnita, C., Dwi Astuti, H., & Mulyana, A. (2024). Legal Analysis and Social Impact of Environmental Policy in the Modern Era Relating to Plastic Waste. Peradaban Hukum Nusantara, 1(1), 75–95. https://doi.org/10.62193/x3t6k281
Fisher, L. (2017). The Claim of Judicial Finality: Theory Undercut by Experience. University of New Hampshire Law Review, 16, 305.
Frost, A. (2013). Judicial Ethics and Supreme Court Exceptionalism. Georgetown Journal of Legal Ethics, 26, 443.
Geyh, C. G. (2023). Judicial Ethics and Identity. Georgetown Journal of Legal Ethics, 36, 233.
Gusarov, K., & Terekhov, V. (2019). Finality of Judgments in Civil Cases and Related Considerations: The Experience of Ukraine and Lithuania. Access to Justice in Eastern Europe, 2019, 6.
Hadiati, D. (2024). Legal Protection for Online Transportation Service Drivers as Platform Workers in Indonesia. Peradaban Hukum Nusantara, 1(1), 37–58. https://doi.org/10.62193/245kqc30
Hanych, M., Smekal, H., & Benak, J. (2023). The Influence of Public Opinion and Media on Judicial Decision-Making: Elite Judges’ Perceptions and Strategies. International Journal for Court Administration, 14, 1.
Haris, M. M. (2024). Juridical Analysis of Non-Profit Principles in The Formation of Business Entities by Foundations. Peradaban Hukum Nusantara, 1(1), 129–143. https://doi.org/10.62193/fk17g819
Irwansyah, I. (2020). Penelitian Hukum: Pilihan Metode & Praktik Penulisan Artikel. Yogyakarta: Mirra Buana Media, 8.
Malleson, K. (2002). Safeguarding judicial impartiality. Legal Studies, 22(1), 53–70. https://doi.org/10.1111/j.1748-121X.2002.tb00579.x
Maruarar Siahaan. (2006). Hukum Acara Mahkamah Konstitusi Republik Indonesia (Edisi Revisi). Sekretariat Jenderal dan Kepaniteran Mahkamah Konstitusi R.
McKeown, M. M. (2021). Politics and Judicial Ethics: A Historical Perspective. Yale Law Journal Forum, 131, 190.
Ojiako, U. (2023). A Constitutional Perspective of the Finality Principle in Arbitration. Journal of Legal Affairs and Dispute Resolution in Engineering and Construction, 15(1), 04522030. https://doi.org/10.1061/(ASCE)LA.1943-4170.0000579
Otto, J. M. (2000). Reële rechtszekerheid in ontwikkelingslanden.
Peter Mahmud Marzuki. (2011). Penelitian Hukum. Kencana Prenada Media Group.
Rishan, I. (2022). Doubting the Impartiality: Constitutional Court Judges and Conflict of Interest. Jurnal Jurisprudence, 12(1), 92–105. https://doi.org/10.23917/jurisprudence.v12i1.1058
Rothfeld, C. (2014). Should the Supreme Court Correct Its Mistakes? Harvard Law Review Forum, 128, 56.
Sunnqvist, M. (2022). Impartiality and Independence of Judges: The Development in European Case Law. Nordic Journal of European Law, 5(1), 67–95. https://doi.org/10.36969/njel.v5i1.24499
Suparto, S., Hyeonsoo, K., Hardiago, D., & Syafrinaldi, R. F. (2024). Enhancing External Oversight of Constitutional Judges: A Study on the Role of the Judicial Commission in Indonesia and South Korea. Lex Scientia Law Review, 8(1), Article 1. https://doi.org/10.15294/lslr.v8i1.14140
Tirado, J. P. A. (2024). Regulating the Court That Regulates Everything, Except Itself: An Analysis of the United States Supreme Court’s Code of Ethics and Recommendations on How to Enforce It. Revista Juridica Universidad de Puerto Rico, 93, 467.
Ujang Bahar. (2018). Strengthening the Roles of Judicial Commission. PADJADJARAN Jurnal Ilmu Hukum (Journal of Law), 5(2), 387–401. https://doi.org/10.22304/pjih.v5n2.a10
Vanberg, G. (2015). Constitutional Courts in Comparative Perspective: A Theoretical Assessment. Annual Review of Political Science, 18(1), 167–185. https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-040113-161150
Wiryanto, Bakri, M., Ruba’i, M., & Djatmika, P. (2017). Reconstruction of Ethics Supervision System towards Constitutional Court Justice. Constitutional Review (Consrev), 3, 43.
Woozley, A. D., & Fuller, L. L. (1966). The Morality of Law. The Philosophical Quarterly, 16(62), 89. https://doi.org/10.2307/2217903
Yudanto, D., Firdaus, S. U., & Isharyanto, I. (2024). The Requirements of the Statesman Principle Of The Honorary Council of the Constitutional Court as the Guardian Of Ethics. In A. K. Jaelani, I. Irwansyah, F. Fernhout, A. A. Paolini, M. R. Palil, H. Tegnan, O. Parama Astirin, S. Sutarno, P. Covarrubia, B. Sobirov, & R. Rahim (Eds.), Proceedings of the International Conference on Cultural Policy and Sustainable Development (ICPSD 2024) (Vol. 869, pp. 605–611). Atlantis Press SARL. https://doi.org/10.2991/978-2-38476-315-3_82
Zuhdi, A., Ablamskyi, S., & Anggara, A. (2025). Judicial Review of Presidential Threshold Decisions: The Dynamics of Constitutional Injury. Kosmik Hukum, 25(1), 48. https://doi.org/10.30595/kosmikhukum.v25i1.24476
Zuhdi, A., & Kamula, A. A. (2024). Legitimasi Hukum Asing Sebagai Pertimbangan Putusan oleh Mahkamah Konstitusi: Perbandingan Antara Indonesia dan Afrika Selatan. Yurispruden: Jurnal Fakultas Hukum Universitas Islam Malang, 7(2), 272–296. https://doi.org/10.33474/yur.v7i2.21634